Година пам’яті «Небесна сотня»
Ведучий 1. Шановні вчителі, учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.
Ведучий 2. Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр.
Ведучий 3. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни. 18-20-го лютого 2014 року відбулося силове протистояння між силовиками та протестувальниками, де загинуло більше сотні людей. Їх назвали Небесною сотнею.
Ведучий 4.А 20 лютого – це День Героїв Небесної сотні.
Виходять учні по черзі розповідають під музичний супровід
1. Нависли сутінки над нашим рідним краєм.
Згасають дні холодні, мов струмки.
Господь людей тихесенько карає;
За вчинки злі і за лихі думки.
2. І я вже Боже навіть і не знаю;
За що така лиха всім доля нам
О, Матір Божа, я Тебе благаю,
Дай розуму, хоч трішки ворогам.
3. А нам усім дай сил це пережити:
Проллята рясно кров’ю вже земля.
Скажіть мені як можна далі жити,
Коли хоронить мати немовля.
Зруйновані оселі, мов надія.
Підірвані як віра всі мости.
4. І вже здалось, помалу гасне мрія;
По хуторах нові звели хрести.
Триває ніч, холодна і кривава.
Війна по селах і містах мете.
Героям України, - «Слава, слава, слава!!!»
Співають люди і Майдан гуде.
Ведучий 1. Під вечір 21 листопада, незадовго після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготування підписання Угоди асоціації України з ЄС, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб.
Ведучий 2. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту. Частина активістів пішла під Адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Люди вирішили лишатися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків, навісів під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року.
Ведучий 3. Цього дня з'явилась інформація про те, що небайдужі люди вийшли на «євромайдани» також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді. Люди вийшли на мирну акцію протесту проти рішення уряду. Вони не планували ніяких збройних сутичок. Вони просто відстоювали свої права.
Ведучий 4. У ніч проти 30 листопада українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників. Частина людей, що втікла від Беркуту, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.
Ведучий 1. І тоді вже люди в більшій кількості вийшли на Майдани по всій Україні не просто відстоювати своє право на Євроінтеграцію, а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.
Ведучий 2. І вони не спали. Вийшли і повстали, тому що вперше в історії незалежної України були прийняті закони, які могли знищити будь-які прояви громадської непокори в Україні, покладуть початок репресій і перетворять Україну на диктатуру.
Ведучий 3. Протести закінчилися летальними наслідками на Майдані. Першими жертвами стали Сергій Нігоян, вірмен за походженням, Михайло Жизневський, білорус, - були вбиті вогнепальною зброєю.
Ведучий 4. На деякий час після цих кривавих подій оголосили перемир’я. На ранок 18 лютого було заплановано «Мирний наступ» — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента.
Ведучий 1. Близько 8:30 ранку мітингарі почали збиратися на майдані Незалежності, звідки десятитисячною колоною рушили до будинку Верховної Ради на вулиці Грушевського, з метою донесення вимог щодо повернення до Конституції зразка 2004 року та покарання винних у знущаннях з активістів Євромайдану.
Ведучий 2. Проте на противагу «Мирному наступу» майданівців влада використала силу та зброю. Загинуло близько 20 осіб.
Ведучий 3. Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Формально 19 лютого в Києві було оголошено перемир’я, проте на ділі протистояння тривали, так як урядові сили порушили перемир’я. А 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери.
Під музику виходять двоє учениць, одна тримає свічку.
Вероніка. Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею».
Горить свіча і пам’яті сльоза
Додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна пам’ятає.
Наталка. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного.
Вероніка. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою.
Наталка. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
Відео «Небесна сотня поіменно. Пам'яті Героїв Небесної сотні»
Ведучий 4. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі. Пам'ять про них вшануємо хвилиною мовчання.
Відео «Хвилина мовчання»
Ведучий 1. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші.
Під музичний супровід виходять троє учнів
ДВОЄ НА МАЙДАНІ... (вірш А.Матвійчука)
Учень 1. Не шукайте таємного змісту,
Просто доля, мов карта лягла:
Двоє хлопців зібралися в місто,
Двоє хлопців з одного села.
Учень 2. Незіпсовані, сильні, красиві,
Їм обом ще нема й двадцяти,
Їхні мами ще зовсім не сиві.
Їх просили себе берегти…
Учень 1. І шляхи їх згубились в тумані,
Різні долі, як різні пісні…
Хто ж міг думати, що – на Майдані,
Знов зустрінуться раптом вони.
Учень 2. Як від повені вруниться річка,
Так зіткнулись – очима й чолом.
Та в одного в руках єврострічка,
А на іншому – чорний шолом.
Учень 1. Двоє хлопців спізнались одразу
І від подиву вклякли немов.
Перший знав тільки волю наказу,
Другий з власної волі прийшов.
Учень 2. І запахло в повітрі війною,
І накрила Хрещатик імла.
Та між тою й цією стіною –
Двоє хлопців з одного села!
Учень 1. І у темному мороці ночі
Ніби промінь з небес зазорів, -
Їм згадалися мамині очі
І прощальні слова матерів:
Учениця. "Там іконка в кишені сорочки,
Матір Божа на щастя лежить...
Бережіть себе в світі, синочки
І Вкраїну свою бережіть!
І ніколи нікому не дайте,
Щоб земля наша кров'ю спливла,
Пам'ятайте про це, пам'ятайте!!!
Ви ж бо хлопці з одного села!"
Учень 2. Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати світові. Весна вже на порозі.
Відеоролик «Мамо, не плач»
Ведучий 1. Вони були героями і звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили.
Не шкодуючи власного життя, захищали неньку Україну, берегли наш мир і спокій воїни-односельчани. Вони – герої сьогодення.
(Презентація)
Під музику ведучі та учні читають молитву за Україну, виходять по черзі із лампадками.
Максим. Мати Божа,
Софія. Царице Небесна,
Вова. Спаси і збережи Україну.
Аня. Покрий Святим Твоїм омофором українських солдатів, волонтерів і всіх тих, хто захищає Вітчизну.
Наталка. Будь Заступницею і Захисницею для них кожну хвилину.
Вероніка. Хай Твій Покров стане міцнишим за сталь і його не зможе пробити ні куля, ні осколок, ні жодна вража зброя.
Влада. Во ім"я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
Вова. Ми всім вам бажаємо світлих днів та мирного неба над вашими головами. Дякуємо за увагу!
